Міні-виставка до Дня Пам’яті та вшанування жертв Голодомору
У самому серці навчального корпусу Навчально-наукового інституту (ННІ) педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва постала тематична міні-виставка, приурочена вшануванню жертв Голодомору – страшної трагедії, яка сягає сторіччя. Однак зараз, в контексті повномасштабної російсько-української війни, спогади про Голодомор набувають особливого звучання та актуальності.
Вхідний простір холу 4-го корпусу став мистецьким, де студентська творчість об’єдналася з справжніми звичайними побутовими речами українців, що пережили ті страшні часи, щоб висловити глибоку повагу та вшанування тим, хто став жертвою Голодомору. Виставка, що розгорнулася в холі, стала важливим кроком у пошануванні пам’яті та підтримці тих, хто переживає події в сучасній Україні.
Відвідувачі виставки мають змогу не лише сприймати творчий внесок студентів, але і поглиблювати своє розуміння подій, які вплинули на історію України. Заходячи у цей арт-простір, гості відчувають справжнє віддання пам’яті та підтримки тим, хто страждає в сучасних умовах війни. Злочини російської колонізації та комуністичного терорру не мають терміну давності.
Відкриття тематичної міні-виставки стало не лише важливою культурною подією в навчальному закладі, але й підтвердженням того, як через мистецтво можна висловити важливі теми та взаємопов’язаність минулого і сучасності.
Також, до Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи і мистецтва викладачі та студенти підготували інсталяцію «Пам’ятаємо, єднаймося, переможемо». Також кандидатка філософських наук Наталія Степанова провела для студентів лекцію «Листопадові історії».
Голодомор 1932–1933 років — не історична минувшина, а трагічна сторінка історії, яка не має терміну давності й забуття. Вона була і залишається незагоєною раною генетичної пам’яті українського народу. Про ті події складно говорити, а ще й, враховуючи сьогодення, хочеться кричати: «Скільки ще потрібно смертей? Невже людство здатне на таке насильство?»
Не забудьте, 25 листопада о 16:00 запалити свічку за безневинними жертвами геноциду та помоліться за їх душі. Це потрібно нам, в першу чергу.
Фото: Анна Остапенко