На будинку загиблого грузинського захисника України встановили меморіальну стелу авторства Олександра Костогриза

14.03.2025 (19:24)

Меморіальну дошку загиблому бійцю, грузинському добровольцю Васілі Кардаві відкрили у день його народження 14 березня у Черкасах. Саме сьогодні воїну мало б виповнитися 35 років. Пам’ятний знак встановили на фасаді будинку по вулиці Юрія Іллєнка 6, де полеглий захисник проживав разом із дружиною. Увічнення пам’яті грузинського добровольця ініціювала його дружина, черкащанка Наталія Медведь. Вшанувати пам’ять воїна зібралися його побратими, родина, друзі, сусіди та всі небайдужі.

Автором меморіальної стели став Олександр Петрович Костогриз – викладач кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, визнаний художник Черкащини.

«Ця меморіальна дошка – це пам’ять про всіх грузинів, які віддали життя за нашу свободу», – говорить дружина Наталія. «Васо приїхав сюди, бо йому боліло те, що в нашій державі гинуть діти і жінки. Він завжди казав, що буде на цій війні до останнього, поки Україна не переможе. Васілі залишився назавжди в строю».

Васілі Гіазєвіч Кардава (позивний «Васо», «Орел») народився 14 березня 1990 року в Абхазії, Грузія. Із 1996 по 2005 рік навчався в школі №65 міста Тбілісі. У Грузинському технічному університеті здобув спеціальність інженера-електроніка. Проходив військову службу у лавах Збройних Сил Грузії. До війни працював на промисловому підприємстві на посаді начальника зміни, певний час також працював у Туреччині.

У 2022 році, з початком повномасштабного вторгнення, Васо за власним бажанням приїхав до України та став до лав Збройних Сил України. Він служив на посаді розвідника-оператора розвідувального відділення.

В 2023 році Васілі Кардава одружився з черкащанкою Наталією. «Він був неймовірним. Я завжди йому це казала, таким він назавжди для мене і залишиться. Він ввійшов у моє життя, як те сонце — навчив мене зовсім по-іншому дивитися на життя — і так само несподівано пішов з нього», — ділиться дружина.

Як згадують побратими, Васо був надзвичайно веселою та мужньою людиною: «Ніколи не жалівся, терпів до останнього… Він був шаленим. Таких зараз уже не роблять», – поділився спогадами побратим загиблого на позивний «Расмус».

10 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Донецької області внаслідок ворожого мінометного обстрілу Васілі отримав вогнепальні осколкові поранення, несумісні з життям. За його життя побратими боролися до останнього подиху, але, на жаль, врятувати не змогли.

Кардава Васілі Гіазєвіч був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни — учасник бойових дій», нагрудним знаком «Щит» Сил територіальної оборони ЗСУ, почесною відзнакою «Хрест 54 ОМБр», орденом «За мужність» 3 ступеня посмертно.

Віддати шану полеглому воїну прийшли і представники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, начальником відділу цивільного захисту та безпеки життєдіяльності якого є дружина Васілі.

Як розповів перший проректор ЧНУ Василь Мойсієнко, Васо став частиною університетської родини відтоді, як одружився із Наталією. Спільнота університету постійно підтримувала підрозділ, у якому служив воїн. “Васо стане частиною «Золотого фонду нації». Ми звернулися до Федерації журналістів України й у виданні серед тих українців, які віддали своє життя за нашу свободу, буде і пам’ятний матеріал про грузина Васілі Кардава”, — повідомив Мойсієнко.

15 серпня 2024 року в Черкасах відбулося прощання з героєм. Труну захисника на площу Слави винесли під стягами двох країн — Грузії та України. У загиблого залишилися дружина та дитина. Тіло героя було перевезено до Грузії для поховання на Батьківщині. Туди також передали іменний бокс від головнокомандувача ЗСУ, в якому були прапор, подяка і світлина Васо.

Світла пам’ять! Слава Грузії! Слава Україні!