Мистецтво без бар’єрів: кафедра приймала гостей із центру «Жага життя»
Сьогодні на кафедрі образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва відбулася зустріч, яку складно назвати просто «заходом у рамках тижня безбар’єрності». Це була жива, тепла й по-справжньому людська подія.
До нас завітали вихованці Черкаського центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Жага життя» — і це не перше наше знайомство. Раніше вже перетиналися під час музейних та виставкових проєктів, тож зустріч мала особливу теплоту давніх знайомих, які нарешті зібралися по-справжньому.
Цього разу ми запросили гостей не на виставку, а всередину — туди, де мистецтво ще не готове, де воно дихає, пахне глиною і фарбою, де студенти сперечаються з викладачами і шукають своє. Екскурсію творчими майстернями провела завідувачка кафедри Оксана Анатоліївна Пушонкова — і саме цей формат, здається, виявився найціннішим: не дивитися на мистецтво здалеку, а опинитися поруч із тими, хто його створює.
Видатна черкаська художниця, старший викладач кафедри Неоніла Петрівна Недосєко відкрила гостям світ гобелену — мистецтва, про яке багато хто чув, але мало хто уявляє зсередини. Нитка за ниткою, рядок за рядком — вона розповіла про цю кропітку, медитативну працю так, що хотілося взяти й спробувати самому.
Студентки кафедри теж не залишилися осторонь. Олена Балтіна розповіла про свій дипломний проєкт — з тим особливим хвилюванням людини, яка вже бачить фінішну пряму. Магістри кафедри Віталіна Броварська та Дар’я Пилипенко поділилися власними творчими пошуками. Такі розмови — між гостями і тими, хто тут навчається, — мабуть, і є найважливішим у подібних зустрічах: жива розмова замість екскурсійного монологу.
У майстерні монументального мистецтва, відомий черкаський художник, старший викладач кафедри Олександр Петрович Костогриз показав роботи, що ще перебувають у процесі — з усією їх незавершеністю і внутрішньою логікою. Пояснив, як виглядають різні етапи роботи зі скульптурою, що відбувається «за лаштунками» готового твору. А ще — продемонстрував муфельну піч. Для когось із відвідувачів це стало справжнім відкриттям: виявляється, вогонь досі залишається частиною мистецтва.
У галереї АРТКА гості зупинилися надовше. Тут зараз діють виставки Народного художника України, професора кафедри Івана Івановича Бондаря та відомого українського графіка, викладача НАОМА, Заслуженого художника України Василя Євдокимовича Перевальського — двох дуже різних митців із дуже різними мовами але неймовірно українськими. Порівнювали живопис і графіку, розпитували студентів, слухали про творчі долі авторів. Таке спілкування біля картин завжди виходить інакшим, ніж читання підписів на стіні.
Наприкінці зустрічі розмова зайшла у зовсім інший вимір — цифровий. Гості познайомилися зі світом 3D-скульптури та дізналися, як цифрові практики входять у навчальний процес кафедри. Для багатьох це стало несподіванкою: що сучасне мистецтво — це не лише фарби й глина, а й екрани, моделі, алгоритми, що комп’ютер це теж інструмент сучасного художника.
Ми раді, що ця зустріч відбулася. І сподіваємося, що вона стане не останньою.
