Навігація

Професор Микола Пічкур розповів про схематичну основу образно-смислової композиції

Артка-зустрічі, Новини · · 3 хв читання

19 листопада в Галереї «Артка» кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва ЧНУ імені Богдана Хмельницького відбулася відкрита лекція з візуальним аналізом мистецьких творів «Схематична основа образно-смислової композиції» професора кафедри,кандидат педагогічних наук Миколи Олександровича Пічкура «Схематична основа образно-смислової композиції». Лекцію проводили (ми анонсували раніше) в гібридному форматі: у залі були присутні слухачі, а за трансляцією в Google Meet долучилися ще кілька десятків учасників. Загалом у заході взяли участь близько 50 осіб.

Спікер почав із головної тези: образно-смислова композиція є візуальним втіленням художнього задуму. У ній пластична організація зображення (лінії, форми, ритм, колір, контраст, масштаб) поєднується зі змістовим наповненням: темою, ідеєю, настроєм, символікою. Серед основних характеристик композиції Микола Пічкур назвав цілісність, образність, ієрархію структурних складників, динаміку або статику.

Центральним поняттям лекції стала композиційна схема. Це узагальнена структурна модель просторової організації твору, яка реалізує авторський задум через узгоджене розміщення візуальних елементів. Вона формує логіку сприйняття, ієрархію значень і емоційний ритм. Лектор спирався на концепцію візуального балансу Рудольфа Арнгейма. Простір картинної площини він розглядав як силове поле, де взаємодіють форми, кольори, лінії та фактури, а композиційну схему назвав енергетичною картою художнього простору. Також пояснив, що схема є первинною моделлю твору, «архітектурою» майбутньої роботи: художник ще не працює з матеріалом, а лише моделює візуальну структуру. Створення схеми охоплює чотири етапи: аналіз задуму, побудову схеми, перевірку логіки (ритму, балансу, перспективи) і підготовку до матеріального втілення. Окремо наголошено, що на рівні схеми відбувається первинне угрупування стильових мас. Тому схема є самостійною художньою структурою з власною естетичною цінністю, а також засобом комунікації з глядачем.

Далі Микола Олександрович показав різні типи композиційних схем:

  • Лінійна (структурна) схема ґрунтується на візуальних осях, що поєднують ключові елементи, і зводиться до простої геометричної фігури: трикутника, кола, прямокутника чи овалу. Приклади: Рафаель, Боттічеллі, Джотто, Рубенс.
  • Геометрично-лінійна схема використовує прості форми як візуальну опору композиції. Слухачі побачили, як вона трансформується у фігуративні сцени: від «Композиції VIII» Василя Кандинського до «Герніки» Пабло Пікассо.
  • Морфологічно-лінійна схема є сучасним підходом, у якому візуальна вісь будується на графемі літери як знаковій формі з культурним і смисловим навантаженням. Лектор представив типологію за літерами T, S, X, O, V, де кожна має власну морфологічну вісь, візуальний ефект та емоційну ознаку. Наприклад, T дає статику й урочистість, S — рух і граційність, X — напругу й динаміку протиставлення, O — замкненість і гармонію.
  • Лінійно-пластична схема розглянута на прикладах від Каспара Давида Фрідріха, Ежена Делакруа, Клода Моне та Едгара Дега до Френсіса Бекона й неоекспресіонізму Жана-Мішеля Баскії.

Найдокладніше лектор зупинився на лінійній композиційній схемі в пейзажі. Вона веде погляд глядача, структурує простір і визначає акценти, спираючись на природні лінії: контур річки, вигин дороги, нахил дерев, лінію горизонту. Микола Пічкур показав її на великому ряді картин і назвав характерні різновиди: важільну, збалансовані ваги, підвісний важіль, кругову, S-подібну, пірамідальну, хрестоподібну, радіальну, прямокутну, підковоподібну, точкову, діагональну, тунельну, схему угрупування мас, схему «силует» і схему «паттерн». Окрім творів Клода Лорена, Альберта Бірштадта, Жана-Батиста Каміля Коро й Томаса Коула, у презентації були й українські майстри: Микола Пимоненко, Сергій Світославський, Костянтин Крижицький, Іван Вельц, Василь Непийвода, Архип Куїнджі, Тетяна Яблонська.

Наприкінці лекції відбулося жваве обговорення. Учасники ставили запитання й міркували про мистецтво. Зокрема, в.о. завідувачки кафедри Оксана Анатоліївна Пушонкова порушила тему Рудольфа Арнгейма та його концепції візуального балансу, на яку спирався лектор. Старша викладачка Неоніла Петрівна Недосєко наголосила, що повторення принципів композиції корисне не лише студентам, а й викладачам та художникам із досвідом: воно дає змогу освіжити знання в пам’яті й, можливо, переглянути власні підходи. Студенти-магістранти запитали, які книги з композиції варто прочитати. Микола Олександрович порадив праці свого викладача Анатолія Степановича Сімоніка: «Основи біоенергетичного дизайну» та «Засоби виразності». Він сам також є автором навчального посібника «Теорія і практика композиції».

Дякуємо Миколі Олександровичу за змістовну, фахову й наочну лекцію та всім, хто долучився до неї в Галереї «Артка» й онлайн.

Сподобався матеріал?

Поділіться з колегами та друзями

Дивіться також

Усі новини →

АНОНС: Відкриття виставки Ольги Курської «ХРОНІКИ ПЕРЕМОГИ»

«Золотий контражур» у Водяниках: підсумки осіннього пленеру кафедри ОДПМ

Відкриття виставки: Деконструкція безумовного — коли студенти вчаться розхитувати канони