Олександр Костогриз став експертом у спецрепортажі Суспільного про мозаїки Золотоніської громади
Відомий художник та старший викладач кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олександр Петрович Костогриз виступив експертом у спецрепортажі «Суспільне Черкаси». Матеріал присвячено радянським мозаїкам у селах Золотоніської громади, які збереглися до сьогодні.
На стінах клубів, дитячих садків і зупинок громадського транспорту там можна побачити троїстих музик, народний одяг, гопак, музичні інструменти, польові квіти та коровай. За словами Олександра Костогриза, ці панно виконували в радянський період, а оплачували роботу художникам голови колгоспів.
Як фахівець-практик, він пояснив журналістам, як створювали такі твори. Мозаїку виконували лише освічені професійні художники. Спершу на стіні кріпили оцинковану сітку, наносили штукатурку й ретельно вирівнювали поверхню. Після цього малюнок переносили на стіну в повний розмір. Монтаж триває два-три місяці, а працювати можна лише в осінній період, від жовтня до листопада, адже майстер усе робить, висячи на стіні.
Сам Олександр Петрович розповів, що понад 40 років тому разом із колегами створював мозаїки для сільських і міських будівель Черкащини. Нині його студенти опановують цю техніку на кафедрі від задуму до втілення: проходять художню раду, обговорення з викладачами та внесення правок.
Під час зйомок експерту показали фото мозаїк із Золотоніської громади й запитали, хто з відомих йому художників міг їх виконати. Автором когось із знайомих він їх не назвав, адже за стилем вони не схожі на роботи митців, яких він знає за Художнім фондом. Водночас він згадав колег, які працювали в мозаїці: Володимира Сільвестрова, Олександра Студеню та Миколу Ткаченка.
Крім того, у репортажі виступили краєзнавець Анатолій Воропай, історик Андрій Стецюк — він увійшов до десятки найкращих вчителів країни за версією «Global Teacher Prize Ukraine» і місцеві жителі. Історик вважає, що такі панно варто зберегти, адже вони не містять радянської символіки, а отже, не підпадають під декомунізацію. Він також запропонував створити арт-локацію з інформацією про авторів.
Повний репортаж доступний на сайті «Суспільне Черкаси».
