День відкритих дверей: юні художники з школи імені Данила Нарбута завітали на кафедру

Завершальним і особливо теплим акордом дня відкритих дверей стала зустріч із учнями Черкаської дитячої художньої школи імені Данила Нарбута. Юні художники, для яких школа є першим і важливим кроком у світ мистецтва, прийшли побачити на власні очі, що чекає на них далі — якщо обрати шлях митця свідомо й серйозно.

Гостей привітали завідувачка кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, кандидатка філософських наук Оксана Анатоліївна Пушонкова, доцент кафедри, Заслужений художник України Віктор Андрійович Олексенко та ст.викладач Федір Анатолійович Гонца. Кожен із них розповів про кафедру, її напрямки підготовки, творчу атмосферу та можливості, які відкриваються перед тими, хто обере навчання на спеціальностях образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва або мистецької освіти.

Розмова була живою й невимушеною — без зайвої офіційності, але з щирою увагою до кожного юного гостя.

Після вступного слова Федір Анатолійович Гонца провів учнів школи по всіх майстернях кафедри — і це виявилося найяскравішою частиною візиту. Адже кафедра жила своїм звичайним творчим днем: студенти перебували в майстернях і працювали над власними проєктами. Юні гості мали змогу побачити не постановочну виставку, а справжній художній процес — живий, зосереджений, різноманітний.

Перед очима школярів розгорнувся широкий спектр художніх технік і технологій: живопис і графіка, скульптура й декоративно-прикладне мистецтво, сучасні цифрові засоби та традиційні матеріали. Студенти охоче відривалися від роботи, щоб відповісти на запитання маленьких гостей, показати свої роботи та поділитися враженнями від навчання.

Черкаська дитяча художня школа імені Данила Нарбута — це початкова ланка спеціальної мистецької освіти, яка приймає дітей від 6 до 18 років. Тут закладаються основи художнього бачення, формуються перші навички роботи з різними матеріалами, виховується смак і любов до мистецтва. Саме ця школа роками постачає кафедрі мотивованих і підготовлених абітурієнтів, які вже знають, чого хочуть.

Чому важливі такі зустрічі?

Такі зустрічі мають значення, яке важко переоцінити. Для юних учнів художньої школи побачити університетські майстерні — це не просто екскурсія. Це можливість поглянути у своє можливе майбутнє: відчути масштаб, рівень, різноманітність того, чим можна займатися, якщо продовжити мистецьку освіту. Живі роботи студентів говорять переконливіше, ніж будь-які брошури чи презентації.

Для кафедри ж подібні зустрічі — це не лише профорієнтаційна робота, а й відповідальність. Відповідальність показати, що університет — це місце, де мистецтво живе повноцінним життям, де є простір для пошуку, експерименту та справжнього творчого зростання.

Показово й те, що зв’язок між школою і кафедрою не є формальним чи одностороннім — він живий і взаємний. Частина викладачів кафедри самі колись були учнями школи імені Данила Нарбута, тож добре пам’ятають, яким важливим може бути правильний орієнтир у ранньому творчому житті. Цей досвід формує особливу чуйність у роботі зі студентами, які приходять тим самим шляхом.

І таких студентів чимало: випускники школи Нарбута регулярно вступають на спеціальності нашої кафедри, продовжуючи свою мистецьку освіту вже на університетському рівні. Це означає, що між двома закладами існує справжня наступність — не лише адміністративна, а людська і творча. Школа закладає фундамент, кафедра зводить на ньому будівлю.

У ширшому контексті ця наступність має значення для всього мистецького середовища Черкащини. Коли школа, університет і професійна практика утворюють єдиний нерозривний ланцюг — регіональне мистецтво отримує не лише нові імена, а й живу традицію, яка передається від покоління до покоління. Саме так формується художня ідентичність краю: не через окремі яскраві постаті, а через системну культуру навчання, підтримки й натхнення, яку разом підтримують і школа імені Данила Нарбута, і наша кафедра.

Дякуємо викладачам Черкаської дитячої художньої школи ім. Д. Нарбута за таку приємну можливість зустрітися з вашими учнями!